Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У тижневику «Високий замок» за 22-28 червня 2017 року опубліковано статтю під назвою «Те, що грабіжників спіймали на місці злочину, для судді не аргумент…».
В даній статті йдеться про те, що Сихівський районний суд м.Львова дозволяє злочинцям, які здійснили крадіжку (поцупили антикварні прикраси, які у родині передаються із покоління в покоління, близько 500 доларів, а всього сума збитків сягає 65 тисяч гривень), вийти під заставу, а те, що грабіжників спіймали на місці злочину для судді не аргумент.
Оскільки дана справа набула суспільного резонансу, слід роз’яснити дійсні обставини цієї справи та наголосити, що при ухваленні рішення суд керується виключно законом.
Так, частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Необхідно зазначити, що як права потерпілого, так і права обвинуваченого повинні бути захищені, на що неодноразово звертав увагу Державі Україна Європейський суд з прав людини, зважаючи на недотримання прав і свобод заарештованих.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.
10 червня 2017 року слідчий Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з в и з н а ч е н н я м р о з м і р у з а с т а в и відносно чотирьох громадян Грузії, які підозрювались у таємному викраденні майна (крадіжці), поєднаній з проникненням до житла громадянина К. по вулиці Дунайській у м.Львова, заподіявши останньому матеріальної шкоди в с ь о г о н а с у м у 1 6 0 0 г р и в е н ь.
Цього ж дня суддею Сихівського районного суду м.Львова вказаним громадянам Грузії було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та визначено максимальну заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 гривень.
Необхідно зазначити, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні лише у трьох випадках:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Т а к и х у д а н о м у п р о в а д ж е н н і н е м а є.
Враховуючи вище наведене, та те, що підозрювані є особами молодого віку, раніше не судимими, невеликий розмір завданої матеріальної шкоди потерпілому (1600 грн), відсутність обставин, передбачених ч.4 ст.183 КПК України, законних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваним в даному випадку не було.
Наголошуємо про визначення максимального розміру застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваними своїх процесуальних обов’язків та запобігання спробам вчинити дії, зазначені в ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється тощо.
Також судом було покладено обов'язок підозрюваним здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Те, що підозрювані внесли заставу та вийшли на волю відповідає вимогам закону.
Окрім цього, 22 червня 2017 року слідчий Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою б е з в и з н а ч е н н я р о з м і р у з а с т а в и відносно двох громадян, які підозрювались у таємному викраденні майна (крадіжці), поєднаній з проникненням до житла громадянина П. по вулиці Гашека у м.Львова, заподіявши останньому матеріальної шкоди на суму 17 800 гривень, а також у вчиненні злочину, передбачено ч.2 ст. 345 КК України (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків при затриманні).
23 червня 2017 року суддею Сихівського районного суду м.Львова вказаним громадянам було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою б е з в и з н а ч е н н я р о з м і р у з а с т а в и у з в ’ я з к у з т и м, щ о в к а з а н и й з л о ч и н, в ч и н е н о і з з а с т о с у в а н н я м н а с и л ь с т в а.
Отже, твердження про те, що Сихівський районний суд м.Львова сприяє злочинцям уникненню відповідальності, дозволяючи їм вийти під заставу, є безпідставним і необґрунтованим, так як, епізод з викраденням на суму 65 000 гривень до нашого суду відношення не має.